Один із найпоширеніших міфів в українській медичній системі — це міф про “тотальне недофінансування”. Коли хірург чи завідувач відділення направляє пацієнта в аптеку за шприцами, антибіотиками або шовним матеріалом, він майже завжди аргументує це словами: «Держава виділяє копійки, у нас нічого немає».
До впровадження Програми медичних гарантій перевірити ці слова було неможливо: фінанси лікарні були закритою книгою для пацієнтів. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) та політика відкритих даних НСЗУ дозволяють будь-якому пацієнту, журналісту чи представнику громадської організації за кілька хвилин дізнатися реальний фінансовий стан будь-якого комунального медичного закладу (КНП).
Інструменти громадського аудиту
Для здійснення зовнішнього контролю не обов’язково писати десятки юридичних запитів до головного лікаря та чекати 30 днів на відповідь. НСЗУ розробила аналітичні панелі (дашборди), які оновлюються в режимі реального часу.
📊 Дашборд «Укладені договори»
Цей інструмент показує, які саме послуги зобов’язалася надавати лікарня безкоштовно. Наприклад, якщо міська лікарня має пакет “Хірургічні операції”, це означає, що вона гарантувала НСЗУ наявність наркозу, медикаментів з Нацпереліку та безкоштовних аналізів для хірургічних пацієнтів. Тут же можна побачити загальну суму контракту (глобальний бюджет) на поточний рік. Якщо сума становить 80 мільйонів гривень, аргумент про “відсутність грошей на фізрозчин” виглядає маніпулятивно.
💊 Реєстр «Є-Ліки» (e-Stock)
Ця система дозволяє перевірити фактичні залишки препаратів на складі конкретної лікарні станом на сьогоднішній день. Якщо хірург каже купити антибіотик цефтріаксон, а система показує, що на складі лікарні лежить 500 флаконів — це прямий доказ незаконного вимагання коштів та неналежного менеджменту.
💰 Аналітика фінансових залишків (Нерозподілені кошти)
Це найбільш показовий дашборд. Він демонструє, скільки грошей НСЗУ перерахувала на рахунки лікарні, і скільки з них лікарня реально витратила. У перші роки реформи виникла парадоксальна ситуація: керівники КНП масово акумулювали сотні мільйонів гривень на банківських депозитах (щоб отримувати відсотки), замість того, щоб купувати якісне обладнання чи сучасний шовний матеріал, при цьому продовжуючи відправляти пацієнтів в аптеки.
Державне регулювання “мертвих” залишків
Щоб зупинити практику накопичення коштів на депозитах ціною безпеки пацієнтів, уряд запровадив жорсткий контроль. Значна частина фінансових операцій КНП була переведена на небюджетні рахунки в органах Державної казначейської служби (або обмежена у вільному розпорядженні через комерційні банки). Тепер лікарня отримує кошти під конкретні запити та потреби (виплата зарплат, закупівля медикаментів за тендерами), що робить неможливим безпідставне утримання мільйонних залишків на рахунках.
Алгоритм дій для пацієнтів та ГО
Якщо пацієнт стикається з вимогою купити ліки або сплатити “благодійний внесок” за послугу, яка покривається ПМГ, алгоритм доказового контролю виглядає так:
- Перевірка контракту: Зайти на дашборд НСЗУ і переконатися, що лікарня має контракт на відповідний пакет послуг.
- Фіксація порушення: Зберегти чеки з аптеки або квитанції благодійного фонду. Важливо також запам’ятати номер свого електронного направлення.
- Звернення до НСЗУ: Зателефонувати на гарячу лінію 16-77 або подати електронну скаргу через сайт НСЗУ, вказавши номер направлення або електронного медичного запису (ЕМЗ) та додавши копії чеків.
Розуміння того, як працюють ці відкриті бази даних, перетворює громадськість із пасивних спостерігачів на впливових учасників медичної системи, здатних вимагати належної якості послуг.
Посилання на відкриті дані НСЗУ:
Дашборд укладених договорів КНП
Є-Ліки (Перевірка залишків медикаментів)